Бути жебраком це не завжди бути ізгоєм. Як виявляється бувши в цьому статусі можна стати відомим і популярним. Цю теорію довів Роберт Макмехон, відомий бруклінський торбар. Відомо, що Роберт був доволі героїчною і несамовитою постаттю. Він грав роль ветерана з В’єтнаму, про що мала б свідчити його бойова форма, в якій він постійно ходив. У нього, буцімто немає лівої руки та покалічена права нога. Зазвичай він просить милостиню на Оушен Парквей у Кенсінгтоні. Більш докладно про жебракування в Брукліні та причини цього явища у квітучому місті читайте на brooklyn1.one.
Не всі жебраки — жебраки
Роберт Макмехон робить наголос на патріотизмі, тих, хто може посприяти його фінансовій спроможності. Він підіграє цьому почуттю, нашкрябавши своє прізвисько «Рембо» на спині камуфляжної куртки разом із роками служби в морській піхоті та двома перебуваннями в «Намі», під час яких відбулися важкі бої. Верхня частина його порожнього лівого рукава пришпилена до плеча мундира, і він тягне за собою ногу.
Коли водії зупиняються на червоне світло, Макмехон, людина без визначеного віку, шкутильгає і галантно віддає честь, жонглюючи паперовим стаканчиком і картонним знаком із написом «Ветеран В’єтнаму». Йому подають.
Але насправді, Роберт усіх цих людей обманює. Він має дві руки. Його неодноразово бачили, як він їх використовував, щоби підрахувати пачки готівки, які він «заробив» спекулюючи на почуттях добросердечних мешканців Брукліну та Манґетена. Тобто цей чоловік не каліка. А відтак, можна припустити, що він ніколи не служив ні в морській піхоті, ні у В’єтнамі. До слова, цей факт підтвердили представники корпусу та адміністрації ветеранів, які не змогли знайти жодних записів про Роберта Макмехона.
Та не дивлячись ні на що, він продовжує грати свою роль пораненого солдата день за днем, пробираючись через дорожній рух і час від часу проклинаючи людей, які відмовляються дати йому грошей. Відомо, що чоловік займається цим принаймні з 1987 року, коли, за словами друга, прикинувся, що в нього немає ноги, і пересувався в іржавому інвалідному візку. Весь цей час він продовжував підходити до вікон стоячих автомобілів і підіймати паперовий стаканчик.
Проблема незаконних мігрантів
Понад 100 мешканців міста та деякі офіційні особи мітингували біля бруклінського футбольного поля Floyd Bennett Field. Вони закликали міську владу закрити наметове містечко для мігрантів на федеральній території. Роздратовані місцеві жителі, тримаючи прапори США, зайняли доволі велику площу на майдані. Слід зауважити, що автокараван складався з більш ніж 90 автомобілів, і вимагали від мерії не продовжувати оренду притулку для мігрантів на 2000 місць, який був центром скарг місцевих мешканців, які живуть по сусідству, з моменту відкриття його у 2023 році.
Автомобілі та вантажівки під’їхали до місця події з плакатами, які показували з вікон і на яких були написи, «Збережіть американську мрію» та «Зупиніть злочинність мігрантів», або ще такий: «Скасуйте договір оренди з Флойдом Беннетом». Протестувальники стверджували, що вони повинні мати можливість відвідувати місцевий національний парк і насолоджуватися ним. Це в них забрали.
Floyd Bennett Field є одним із десятків аналогічних притулків, перетворених на місця для розміщення тисяч мігрантів, які хлинули в Бруклін із 2022 року. Переважна більшість — це шукачі притулку, які перетнули кордон США з Мексикою та були відправлені на північ до «міст-заповідників», таких як Нью-Йорк, і які перевантажили можливості міста з їх розміщення.
Після того, як це місце було перетворено на притулок для мігрантів, колишній аеродром став осередком заворушень і насильства. У грудні 2023 року в притулку було скоєно домашнє насильство, що призвело до низки арештів із нападами — і, за даними поліції, навіть до викрадення зброю. У січні мігрантів, у тому числі дітей, довелося ненадовго евакуювати звідси посеред ночі, оскільки небезпечний вітер наблизився до міста, що викликало занепокоєння щодо можливості смертельної повені та повалення наметів від сильного вітру.
Місцеві жителі постійно нарікають на своїх непокірних і небажаних сусідів, підкреслюючи, що мова не про політику, а про те, що є правильним і неправильним. Цей мітинг, мав показати, що в Брукліні підтримують імміграцію, але легальну імміграцію. Крім того, проживання в Floyd Bennett Field це небезпечно для самих мігрантів, адже це заплава й це небезпечно.
Чи мігрант дорівнює жебрак?
Але є ще одна проблема. Мігранти з Floyd Bennett Field у Брукліні випрошують милостиню, оббиваючи ґанки розлючених місцевих мешканців. Люди почали ходити від дверей до дверей у сусідніх із притулком районах, випрошуючи в жителів готівку, їжу та одяг. Це мало кому подобається із місцевих мешканців. Девід Фіцджеральд, 62 роки, зауважив, що останніми тижнями він помічає наплив родин в пошуках притулку, які з’являлися на його порозі в районі Марін-Парку у Брукліні, просячи дрібних грошей, що викликало побоювання щодо безпеки серед деяких його сусідів.
Місцеві бачать, як емігранти сидять біля магазинів, біля торгового центру й обходять усі будинки по сусідству, стукаючи в кожні двері в пошуках насамперед грошей.
Бруклінці говорять, що, безперечно, співчувають їхній ситуації, але коли люди, які не говорять англійською, постійно стукають у двері вашого помешкання та шукають їжу, це дратує і не подобається, адже тут такого ніколи не було. Такі візити набули масовості й стали регулярними. Деякі з місцевих говорять, що розуміють стан цих людей, але ж їх також мають зрозуміти. Люди не готові, до того, щоб щодня, до них приходили й стукали у двері в пошуках одягу, їжі та грошей.
І зовсім не випадково у Facebook з’явилася група під назвою «Зупините незаконних мігрантів Floyd Bennett Field», яку відвідують усе більше бруклінців, щоб висловити свою лють через жебракування мігрантів останнім часом. Дописи в групі закликали місцевих жителів повідомляти про мігрантів, які жебракують, за номером 311 й закликали мешканців не піддаватися сльозливим проханням жебраків.
Жебраки єдиновірці
Ще про один спосіб жебракування, який стався і був розкритий у Південному Брукліні.
Цю історію в місцевій пресі назвали одним із найдивовижніших видів жебракування. Як би ви поставились, якби побачили, що жебрак, який просить грошей теж єврей, чи подали в би йому милостиню. Але саме на те, що єдиновірців не покинуть напризволяще розраховували ті, хто придумав цю схему.
А суть справи ось у чому, жебраки в районах де проживає велика кількість ортодоксального єврейського населення почали носити довгі спідниці та специфічні головні убори, щоб виглядати євреями ортодоксами. При цьому вони не цураються просити грошей перед шабатом і єврейськими святами.
Незрозуміло, наскільки успішним є цей новий підхід, але оскільки люди звернулись за допомогою до місцевих репортерів, то судячи з усього план провалився. Також незрозуміло, наскільки ця практика насправді поширена. Але принаймні одну з таких жебрачинь бачили у Флетбуші. Молода жінка зі снудом на голові підійшла до репортера на Коні-Айленд-авеню у Флетбуші, витягнувши руки, і сказала: «Цдака». Та коли івритомовний журналіст запитав, чи говорить жінка на івриті, вона просто втекла.
Джерела:
- https://vinnews.com/2010/10/10/new-york-brooklyn-bum-fakes-war-wound-for-cash/
- https://www.tabletmag.com/sections/news/articles/beggars-dressing-as-orthodox-jews-in-brooklyn
- https://nypost.com/2023/12/22/metro/migrants-at-nycs-floyd-bennett-field-are-begging-nearby-residents-for-money-food/
- https://www.yahoo.com/news/fired-yorkers-push-feds-close-193432230.html?guccounter=1