Коли Рут Абрамс померла в 1986 році, газета The New York Times назвала її жінкою, якою несправедливо знехтували в епоху мачо. Хоча Рут створила сильний і захопливий доробок і працювала на рівні з деякими з найвідоміших художників XX століття, включаючи Віллема де Кунінга і Джексона Поллока, її власні роботи залишалися малодослідженими й майже забутими. Та на першій персональній виставці робіт Рут Абрамс за чверть століття, з моменту виставки в Грей Арт Галереї в 1986 році, музей Університету Єшива продемонстрував мистецькі роботи цієї талановитої, розумної й візіонерської мисткині. Більш докладно про життя і творчість єврейської художниці, уродженки Брукліну читайте на brooklyn1.one.
Визнання після смерті
Хоча Рут Абрамс і працювала з такими впливовими гігантами, як Віллем де Кунінг та Джексон Поллок, багато хто, мабуть, навіть не чув про неї. Здебільшого непомічена у свій час і майже забута згодом, Абрамс малювала за межами кордонів, які вважалися прийнятними для жінок. Натомість вона помінялася стилями із чоловіками, широко відомими своєю мізогінією, а також художнім талантом з абстрактними експресіоністами. Починаючи з 1986 року її помітили, про неї писала газета The New York Times, проте в наступні роки після цього вона так і не отримала власної виставки. І лише багато років після того, музей Університету Єшива, нарешті, таки провів ретроспективу робіт Абрамс під назвою «Мікрокосмос: Рут Абрамс, абстрактна експресіоністка».
«Мікрокосмос» поміщає творчість Абрамс в інтелектуальний і культурний контекст епохи та прагне відновити її місце поряд із сучасниками в русі абстрактного експресіонізму. За словами деяких мистецтвознавців, показ на виставці робіт Абрамс продовжує тенденцію в історії післявоєнного мистецтва, яка принесла запізніле визнання таким художницям, як Лі Краснер, Грейс Хартіган, Елейн де Кунінг, Хелен Франкенталер і Джоан Мітчелл. Після цієї виставки, після більш детального знайомства з творчістю Рут Абрамс, вона заслужено посіла місце поряд із цими мисткинями.
Загалом же ретроспектива Абрамс зосередилася на її серії «Мікрокосмос», у якій художниця передала безмежний простір і свободу космосу за допомогою крихітних картин розміром два на три дюйми. Оскільки концепція космічних подорожей набирала обертів у 1950-х роках і багато художників експресіоністів використовували можливості нестримного космосу у своїх роботах. Проте, у той час, як більшість інших художників використовували великі масштабні полотна, щоби передати всю гігантську велич теми, Абрамс вчинила навпаки. Університетський музей Єшиви показав роботи, які поєднують фізичний розмір полотна з колосальним ефектом. Багато з них демонструвалися вперше.
«Парадокс великого»
До слова, разом із «Мікрокосмосом» на ретроспективі показали єдиний фільм Рут Абрамс, причому, уперше за 40 років. «Парадокс великого», а саме таку назву він має, пояснює бачення мисткині, що лежить в основі колекції «Мікрокосмос», надаючи рідкісний погляд на розум і мистецький процес маловідомого таланту. «Парадокс великого» був знятий художницею у 1970-х роках, для того, щоби пояснити своє мистецьке бачення. У фільмі художниця намагалася позбавити глядача будь-якого відчуття масштабу та зосередити на баченні роботи, втраті лінії горизонту, відчутті нескінченності та швидкості, які хотіла показати.
На виставці були також виставлені інші твори з її доробку, включаючи натюрморти, пейзажі та колажі, які демонструють вплив світових художників на неї, від Матісса до Раушенберга. До прикладу, «Подорож на Ямайку» містить палітру та запальний характер Віллема де Кунінга, тоді як «Розмова на Корфу» передає м’який, псевдопастельний сюрреалізм, що нагадує інтер’єри, які тануть, від Едуара Вюйяра.
Адже за більш як 40-річну кар’єру Рут Абрамс у неї назбиралось чимало яскравих, неординарних полотен, усі вони з власної колекції музею. Університетський музей Єшиви містить найбільше інституційне сховище робіт Абрамс разом зі значним архівом її листів, вирізок із преси та особистих паперів.
Відтак, завдяки своєму знанню минулого мистецтва та сміливості просувати свою роботу в майбутнє, художниця заслуговує на належне їй місце серед інших митців.
Загалом на виставці «Мікрокосмос: Рут Абрамс, абстрактна експресіоністка», було представлено понад 70 робіт, багато з них уперше.
Біографія мисткині
Художниця народилася в Брукліні в 1912 році, навчалася в художній школі при Колумбійському університеті, працювала зі скульпторами Вільямом Зораком і Хосе де Кріфтом, а також художниками Джоном Гремом та Воллесом Гаррісоном. У віці дев’ятнадцяти років Рут Абрамс вийшла заміж за Чарльза Абрамса який згодом став видатним міським планувальником і експертом із житлового будівництва, а також членом кабінету губернатора Гаррімана. У пари народилося дві доньки Джудіт і Еббі.
Після народження доньок Абрамс готується до другої персональної виставки в A.C.A Gallery. Вона їде до Парижа, заводить знайомство й надалі дружбу з Мілтоном Резніком, Філіпом Павією, Віллемом де Кунінгом та іншими членами Клубу художників. Також їй вдається повчитися разом із Ясуо Кунійоші в Лізі студентів мистецтв. До слова після одруження через два роки в неї померла мама, Абрамс вирішує поїхати до Мексики з колегою-художницею. Лише через рік вона таки провела свою першу виставку в A.C.A. Gallery у Нью-Йорку.
Між 1965 і 1966 роками Рут Абрамс була артдиректоркою Асоціації нової школи соціальних досліджень. Вона також читала лекції в Школі дизайну Парсонса. Тематика яких, під впливом передових космічних технологій, була присвячена сприйняттю космосу.
Хоча Рут належала до нью-йоркської школи живопису, шанувальники абстрактного експресіонізму впізнають у стилі Абрамс схильність цього руху до чистого вираження психіки за допомогою кольорових жестів. Абрамс, художниця нью-йоркської школи, яка протягом більшої частини своєї кар’єри, залишалася тісно пов’язаною з художниками руху абстрактного експресіонізму, була зачарована здатністю мистецтва викликати фундаментальні аспекти людського досвіду та передавати динаміку масштабу та простору в космос.
Вабливий «Мікрокосмос»
Яскравим підтвердженням цього є ті роботи, які були представлені на «Мікрокосмосі». Адже центральна частина виставки музею Єшивського університету — це серія разючих робіт, які парадоксальним чином досліджують уявлення про нескінченний простір. Абрамс малювала свій «Мікрокосмос» у 1950–1970-х роках, коли почалися космічні перегони та коли космічні подорожі вже стали життєздатними. Для Абрамс ця серія картин відображала захоплення космосом і свободу від обмежень, які пропонував космос, теми, які згодом підхопило нове покоління абстрактних експресіоністів у 1960-х роках.
Картини Рут Абрамс викликають безстрашну чутливість, яку не часто можна побачити в агресивно-активній, майже жорстокій естетиці абстрактних експресіоністів. Але замість того, щоб відповідати встановленому жіночому стилю, Абрамс захоплює простір, де дія може співіснувати з емоціями та спогляданням, де крихітне полотно може передати гігантське диво космосу, і де художниця, яку не помічають, може зайняти своє місце, хоч би із запізненням, серед творців історії мистецтва.
Джерела: