Елізабет Мур, дочка заможного бавовняного брокера Джорджа Едварда Мура, була знаною особою на US Nationals. З 1892 до 1905 року вона брала участь у восьми національних одинарних фіналах чемпіонату США, вигравши чотири титули. До цих успіхів вона додала два національних чемпіонати США в парному жіночому розряді, в 1896 та 1903 роках, два додаткові трофеї в змішаному парному розряді в 1902 та 1904. Її вісім походів у фінали одинарного розряду були рекордом США, поки його не побила легендарна Молла Мелорі. Більш детально про життя та спортивні досягнення уродженки Брукліну на тенісних майданчиках початку XX століття читайте на brooklyn1.one.
Теніс і білий поні
Елізабет Мур народилася в Брукліні 5 березня 1876 року. З огляду на фінансове становище її батька, бавовняного брокера Джорджа Едварда Мура, її мамою була Сара З. Орр, у неї було дуже комфортне дитинство в Ріджвуді. Відтак, однією з її розваг, окрім тенісу, звичайно, був білий поні, на якому вона каталася стежками у Вілліджі. Дівчинка також була неабиякою частиною місцевого світського життя, оскільки популярність її родини спонукала Елізабет відвідувати надзвичайно розкішні благодійні заходи, весілля та святкування днів народження, які проводили інші заможні родини.
Теніс з’явився в житті Мур, коли їй було 12 років. Річ у тім, що її батько був президентом тенісного клубу Ho-Ho-Kus Valley, а відтак заохочував дівчинку грати та змагатися з ровесницями. Й Елізабет грала, причому досить непогано. Вона виграла чемпіонат клубу серед жінок в одинарному розряді в 1890 році. На той момент їй було 14 років. А вже наступного року почала брати участь у більш значущих турнірах, вийшовши за межі Нью-Джерсі.
У віці 16 років у 1892 році Мур розпочала свій шлях до вершин американського тенісу, ставши наймолодшою жінкою, яка дійшла до фіналу Національного чемпіонату Сполучених Штатів у Філадельфії. Попри те, що того року вона програла в п’яти сетах ірландці Мейбл Кехілл, її досягнення, як наймолодшої фіналістки цих змагань, ще довго трималося серед рекордів. Лише в 1978 році Пем Шрайвер теж дійшла до фіналу, бувши на місяць молодшою за Мур.
Рух до тенісних вершин
Попри ці досягнення, стиль гри Мур був далекий від ідеалу, від чистої сили, швидкості та агресії, які можна побачити в манері гри таких тенісисток, як Коко Гауф чи Іга Свьонтек. Вона домінувала в той час, коли темп гри був досить повільним, що нагадувало неквапливу гру в бадмінтон або піклбол. Згідно з її профілем у Міжнародній залі тенісної слави, Мур не володіла ані сильним ударом, ані була, особливо швидкою на корті, граючи в повільному темпі та використовуючи передбачуваність, точність і розважливість у своїх ударах.
Її форхенд і бекхенд не відрізнялися один від одного, і часто вона грала і правою, і лівою рукою, хоча, змагаючись на турнірах, воліла грати правою рукою. Цікаво, що спортсменка чергувала виступи у фіналі та чемпіонаті, жодного разу не вигравши двічі поспіль. У своєму першому фіналі в 1892 році Мейбл Кехілл перемогла її в п’яти сетах. До слова, то був перший п’ятисетовий матч, який грали жінки. Протягом наступних десяти років усі суперниці Елізабет Мур були американками, і модель програшу у фіналі та перемоги в чемпіонаті наступного року продовжилася.
Вона обмінялася перемогами та поразками проти Джульєтт Аткінсон, здобувши свій перший титул у 1896 році, але потім програла тій же Аткінсон наступного року в п’яти сетах. Ця тенденція збереглася і проти Маріон Джонс у 1902 та 1903 роках. До слова довголіття Мур між фіналами, а саме від 1892 до 1905 років теж є рекордом США, наприкінці ХІХ та на початку XX століть небагато жінок-гравчинь досягали такого успіху, як вона.
Чотириразова чемпіонка США
Хай там як, та Елізабет «Бессі» Холмс Мур була першою тенісисткою, яка чотири рази вигравала чемпіонат Сполучених Штатів із тенісу серед жінок в одинарному розряді, в 1896, 1901, 1903 та 1905 роках. Загалом лише четверо гравців в історії тенісу перевершили цей показник. Професійні успіхи Мур привели до того, що в 1971 році її посмертно обрали до Національної зали слави лаун-тенісу. У скрижалях цієї поважної організації вона описана, як маленька дівчинка з Нью-Джерсі, 16-річна Бессі Мур із Ріджвуда, яка була новачком на національних змаганнях із тенісу на газоні в 1892 році.
Вона вразила щорічний червневий жіночий турнір у Філадельфії та здивувала глядачів, коли перемогла багатьох досвідчених тенісисток. Але уродженка Брукліну перемагала не лише в одинарних змаганнях. Вона вигравала чемпіонат США в парному розряді 1896 року з Джульєтт Аткінсон, корону 1903 року з Керрі Б. Нілі та змішаний парний розряд США 1902 і 1904 років, обидва з Вайлем Кемероном Грантом. У 1907 році, бувши вже досвідченою спортсменкою, Мур виграла перший чемпіонат США в одинарному розряді серед жінок у приміщенні та перший титул США в парному розряді з Геленою Хеллвіг Пауч у 1908 році. Мур стала першою видатною американською тенісисткою, яка виступала за кордоном, граючи на чемпіонаті Ірландії в Дубліні в 1898 році.
Елізабет Мур також, можливо, не навмисно, але стала відповідальною за зміну формату матчів жіночого професійного тенісу. У процесі перемоги у своєму другому національному чемпіонаті США в 1901 році Елізабет зіграла два виснажливих матчі по п’ять сетів один за одним протягом двох днів поспіль, щоб виграти титул. У статті Kansas City Star того року, яка висвітлювала фінальний матч турніру, було зазначено, що погода була надзвичайно спекотною, й обидві гравчині були виснажені, коли матч закінчився, а її суперниця Меріон Джонс, здавалося, ось-ось втратить свідомість.
У відповідь на такий подвиг і на гнів багатьох жінок у тенісі, включаючи Мур, Національна асоціація лаун-тенісу США, очолювана виключно чоловіками, змінила формат жіночої гри, скоротивши тривалість матчу з Формату кращих із п’яти, який відповідав чоловічому, до формату кращих із трьох, який досі використовується в жіночому професійному тенісі.
Турнір імені Елізабет Мур
Мур грала на невеликих турнірах до 40 років і померла від застійної серцевої недостатності у віці 82 років 22 січня 1959 року в місті Старк, штат Флорида. Смерть жінки, чиї великі досягнення спричинили поштовх у розвитку жіночого тенісу, настала за дев’ять років до початку «відкритої ери», коли великі тенісні турніри Великого шлема, такі, як Ролан Гаррос і Вімблдон, дозволили професіоналам змагатися, і за 14 років до створення Жіночої тенісної асоціації — організації, відповідальної за розвиток жіночого тенісу й забезпечення рівних призових для чоловіків і жінок у турнірах.
Відтак, хоч і із запізненням, але Міжнародний зал тенісної слави в Ньюпорті, штат Род-Айленд, прийнявши її посмертно в 1971 році, закріпив спадщину Елізабет «Бессі» Мур для багатьох поколінь тенісистів і ентузіастів цього виду спорту.
Нині в місті Сарасота, що в штаті Флорида, починаючи з 2009 року, проводиться професійний чоловічий тенісний турнір. Матчі відбуваються в тенісному центрі Payne Park. Вони включають, як одинарні, так і парні змагання. Сюди приїздять гравці з усього світу, які прагнуть заробити цінні рейтингові очки та непогані призові гроші. На додаток до турніру, тут відбувається благодійний аукціон, який приносить користь клубам хлопчиків і дівчаток округів Сарасота та Де Сото. І дуже красномовно, що цей турнір має ім’я Елізабет Мур — Elizabeth Moore Sarasota Open.
Джерела: