Коли Коні-Айленд, який був островом, а пізніше став півостровом, на південно-західній частині боро Бруклін у 1880-х роках перетворився з віддаленого курорту з піщаною косою на найбільший пляжний майданчик міста, у Вест-Енді почали з’являтися найрізноманітніші, іноді досить непристойні атракціони. Серед них популярними були пивні заклади, американські гірки та фрік-шоу. Але, мабуть, найрозкішнішим доповненням курортної зони тих часів став «The Elephantine Colossus». Готель заввишки майже 200 футів, обшитий синьою жерстю з позолоченою шапочкою на вершині. Більш докладно про будівництво та «життя» відомого на весь світ бруклінського слона читайте на brooklyn1.one
Будівництво чудернацького слона
Оточений американськими гірками «Shaw Channel Chute», готель виглядав як чудернацька версія одного із живих товстошкірих, виставлених у парках розваг на Коні-Айленді слонів, якраз на зламі століть. Забудовник, навіть, не посоромився назвати цей готель, «восьмим чудом світу». Місцеві мешканці незабаром почали називати його борделем. Але ця назва не була надто популярною серед звичайних туристів, хоча й відповідала дійсності.
Якщо ж залишити будь-яку лірику, то «The Elephantine Colossus», також відомий за своєю функцією як «Elephant Hotel», був вельми привабливою та навіть визначною туристичною пам’яткою, яка колись займала центральне місце на Коні-Айленді в Брукліні. Готель, побудований у формі слона, був чудовим прикладом новаторської архітектури. Семиповерхова будівля стояла на Серф-авеню та Вест-12-ій вулиці з 1885 до 1896 року. Протягом свого існування будівля з тридцяти однією кімнатою, серед інших функцій, виконувала роль концертного залу та містечка розваг. Готель був спроєктований Джеймсом Вінсентом де Полом Лаферті-молодшим. Він був ірландсько-американським винахідником та архітектором із Філадельфії, штат Пенсильванія, який, вочевидь, захоплювався проєктуванням будівель у формі тварин, зокрема, слонів.
До «The Elephantine Colossus» Лаферті-молодший спроєктував дві схожі споруди: Слониху Люсі, побудовану в 1881 році в Маргейті, штат Нью-Джерсі, та Світло Азії в Кейп-Мей, теж штат Нью-Джерсі, яка простояла з 1884 до 1900 року, коли була знесена. Люсі до останнього часу була все ще «жива і здорова», утримуючи титул найстарішої придорожньої туристичної атракції в США.
Народний ігровий майданчик
У період між 1880 роком і до Другої світової війни Коні-Айленд був найбільшою зоною розваг у Сполучених Штатах Америки, приваблюючи кілька мільйонів відвідувачів на рік, заслуживши назву, Народний ігровий майданчик. Під час свого розквіту тут розміщувались три конкуруючі великі парки розваг — «Луна-парк», «Дрімленд» і «Стіпл-чез-парк» — а також багато незалежних атракціонів, таких якраз, як «The Elephantine Colossus».
Побудований під час першого туристичного буму на Коні-Айленді, готель у формі слона заввишки 200 футів мав на спині гауду, увінчану позолоченим півмісяцем. Цей пам’ятник кітчу прожив швидкоплинне й незвичайне життя. Невдовзі після будівництва готель перетворили на бордель, який згорів лише через десять років після його будівництва.
Але про все по черзі. Будівництво було завершено в 1885 році. 12-поверховий слон був розділений на 31 кімнату. Відвідувачі також могли піднятися до обсерваторії заплативши 10 центів, та отримати неймовірний краєвид на Нью-Йорк, дивлячись крізь очі слона, які насправді були телескопами.
Раніше, ніж Статуя Свободи
«The Elephantine Colossus» був побудований на два роки раніше, ніж Статуя Свободи. Більш того готель «Elephant» на короткий час був першою будівлею, яку бачили прибулі іммігранти. «Elephant», скромно названий своїм архітектором «Восьмим чудом світу», втілив увесь барвистий, невибагливий і показний шарм Коні-Айленду. Оригінальний проєкт будівлі розміщував у своїх нетрях концертний зал і кімнату розваг у череві істоти, музей — у місці, яке було б його лівою легенею. Його голова була обсерваторією, а очі — телескопами, з яких як відвідувачі, так і гості могли піднятися нагору та подивитися на міський пейзаж, який їх оточував та постійно змінювався.
У середині передніх лап тварини були сигарний магазин і діорама, а в задніх лапах були гвинтові сходи, що вели до кімнат, розташованих вище. Ажіотаж навколо дивної споруди згас швидше, ніж очікувалося його власниками й, як тільки, туристи перестали приходити, до Коні-Айленда почала переїжджати квітуча спільнота секс-працівниць. Готель перетворився на бордель у формі слона, і фраза «Побачити слона», як зазначає Нью-Йоркське історичне товариство, стало місцевим сленгом, який означає, що хтось обирає собі повію.
Та до 1890-х років повії теж залишили «The Elephantine Colossus» і зрештою, після таємничого випадку, занедбана будівля згоріла у всепоглинальному полум’ї 27 вересня 1896 року й більше не була відбудована. Пожежа була настільки сильною та разючою, що її, за переказами, було видно, аж із Сенді-Хука на узбережжі Нью-Джерсі. Отже, за своє коротке життя «Слонячий колос» встиг побути не лише обсерваторією, але й, коли його власників спіткали важкі часи — борделем.