Готель «The Bossert» був побудований у 1909 році як сучасне помешкання для тимчасових і постійних гостей. Рекламні брошури тих часів спокушали потенційних мешканців обіцянками сусідів-знаменитостей, близькістю до бруклінських пароплавів, питною водою з подвійним фільтром і навіть манікюрним салоном. Більш докладно про історію готелю, який став символом Брукліну читайте на brooklyn1.one
Готель розкішних зручностей
Оригінальний готель 1909 року був розширений у 1912 році, і до його розкішних зручностей було додано танцювальний зал, який включав 375 номерів, доступ до яких проходив через чудово прикрашене лобі, а також обідню зону Palm Room.
До слова його побудував мільйонер Луїс Боссерт, лісовий магнат із Бушвіка. Він залучив для робіт фірму «Helmle & Huberty», можливо, тому, що вони нещодавно спроєктували ще один розкішний шедевр Бушвіка, католицьку церкву Св. Варвари. У будь-якому випадку готель «The Bossert» на Монтегю-стріт, 98 був одним із соціальних центрів боро. Хоча він і не був таким великим і всеохопним, як готель «St. George», «The Bossert», безперечно, був найрозкішнішим із великих апарт-готелів Брукліну. Це прекрасна будівля, з балконами, чудовим карнизом і низкою аркових віконних прорізів із замковими каменями у вигляді голови лева.
Найвідомішим місцем у готелі був «Marine Roof», двоповерховий ресторан і клуб із дивовижним видом на Манхеттен. Він відкрився в 1916 році, і його часто замовляли Джиммі Уокер і Ел Сміт. Усе було облаштовано таким чином, що нагадувало дворівневу прогулянкову палубу корабля з 360-градусним видом на Бруклін і Манхеттен. Морська тематика в дії. Не даремно раніше цей готель називали «Waldorf-Astoria of Brooklyn». «Marine Roof» закрився в 1949 році, хоча в 1960-х роках намагався знову відкритися, але без успіху.
Часи Свідків Єгови
У ті часи заклад переживав свій золотий вік. Однією з причин, окрім економічного піднесення Брукліну, було те, що у 1950-х роках готель був неофіційною штаб-квартирою «Бруклін Доджерс», оскільки в ньому проживало кілька гравців, а в 1955 році у фоє відбулося грандіозне святкування — «Доджерс» виграли Світову серію проти «Янкіс». Так «Доджерси» тусувалися саме тут, коли перемогли «Янкіс». Вони святкували, випиваючи велику кількість пива та співаючи для свого тренера під люстрами у фоє готелю «The Bossert».
Однак із цього моменту все пішло на спад, і будівля зруйнувалася настільки, що дах «Marine Roof» обвалився.
Як і у випадку з іншим гранд-готелем Брукліну, не менш знаменитим та знаковим «St. George», коли боро зазнав економічного занепаду, занепав і готель. Це сталося в 60-х роках минулого століття, коли якось буденно готель почав обслуговувати однокімнатних орендарів. Це було досить оригінально. Серед клієнтів готелю були матроси, які приходили й залишалися та жили тут. Але це було рівно до того часу, поки флотська корабельня активно працювала. У ті часи місцеві дітлахи прокрадалися в занедбаний лобі-бар і випивали з недолугими мешканцями.
На той час, коли Свідки Єгови додали «The Bossert» до свого великого портфоліо нерухомості в Брукліні у 1980-х роках, готель був у занедбаному стані. Релігійна група, яка свого часу володіла майном у цьому районі вартістю близько 1 мільярда доларів, включаючи свою всесвітню штаб-квартиру біля Бруклінського мосту, мала намір використовувати будівлю для розміщення персоналу штаб-квартири. Виявилося, що вони добре вміють розпоряджатися майном: були укріплені зношені віконні рами червоним деревом ручної роботи, замінені 2500 квадратних футів мармуру італійським каменем і зроблено нове тинькування на стелі, яке розписали вручну. За свої зусилля та за вагомий внесок у збереження архітектурних пам’яток Свідки Єгови отримали принаймні дві нагороди за збереження будівлі «The Bossert». Одна з яких — нагорода Товариства охорони пам’яток Нью-Йорка, премія імені Люсі Г. Мозес.
Відродження легендарної будівлі
Вони також пообіцяли не виселяти жодного зі 180 орендарів, переважно це були літні люди, які залишалися тут жити. Однак були й незручності. У готелі встановили гучномовець, щоб доносити релігійні повідомлення по всій будівлі. А тому, до кінця 80-х тут залишилося лише 50 орендарів. У 2010 році «The Bossert» знову став готелем — хоча й надзвичайно популярним серед Свідків Єгови, яким дозволяли реєструватися та жити кілька ночей безоплатно.
Якби там не було, але Свідки Єгови принесли в готель справжнє відчуття спільноти.
У 2012 році, у рамках свого масштабного й максимального позбавлення від бруклінської нерухомості, Єгови продали «The Bossert» Девіду Бістрісеру та Джозефу Четріту за 81 мільйон доларів. Нові власники одразу оголосили про грандіозні плани перетворити будівлю на бутик-готель на 280 номерів. Але що робити з орендарями, які тут жили й не мали наміру кудись переїжджати? Нові володарі будівлі запропонували мешканцям по 30 тисяч доларів компенсації, з тим, щоб вони відмовилися від своїх квартир. Але, попри ремонт, який насувався й обіцяв бути досить тривалим, дехто відмовлявся від цієї пропозиції. У підсумку після затяжного ремонту готель був відкритий.